Анкети для батьків учнів 5 класу
№1
1. Прізвище, ім’я, по батькові.
2. Ваша освіта.
3. Чи цікавитесь ви педагогічною літературою?
4. На яких принципах побудовані у ваші сім’ї стосунки між батьками й дітьми?
5. Чи має дитина у вашій сім’ї право на власну думку?
6. Які обов’язки має ваш син (донька) у родинні?
7. Назвіть найхарактерніші позитивні риси вашої дитини
8. Чи має ваш син (донька) проблеми із здоров’ям? На що слід звернути увагу класному керівникові?
9. Як ваша дитина ставиться до молодших і старших членів сім’ї?
10. Які риси характеру ви хотіли б бачити у своїй дитині?
11. Яку допомогу ви могли б надати класному керівникові у формуванні дитячого колективу?
12. Про що хотіли б дізнатися на батьківських зборах?
13. Чи потрібні вам індивідуальні консультації щодо виховання вашої дитини?
14. Що, на ваш погляд, є найскладнішим у вихованні дитини?
15.Чи адаптувалась Ваша дитина до навчання у 5 класі?
№ 2
1. Вивчення якого предмета є для Вашої дитини найважчим?
2. Із чим пов’язані навчальні труднощі дитини з цього предмета?
3. Які види домашніх завдань найважчі для виконання?
4. Чи зверталася Ваша дитина по допомогу до вчителя?
5. Чи контролюєте Ви навчальну діяльність своєї дитини?
6. Як Ви здійснюєте контроль її навчальної діяльності?
7. Чи читає Ваша дитина? Чи контролюєте Ви цей процес?
8. Чи читає Ваша дитина художню літературу?
№ 3
1. Назвіть риси характеру вашої дитини, які вам подобаються.
2. Які негативні риси характеру вашої дитини слід подолати?
3. Який у неї темперамент? Як ви враховуєте його у виборі заохочень і покарань?
4. За які вчинки ви частіше караєте дитину?
5. Що є причиною конфліктів вашої дитини з друзями?
6. Чи запрошуєте ви друзів дитини на День народження і просто так у гості?
7. У якій діяльності ваша дитина найбільш розкриває позитивні риси характеру?
8. Чи враховуєте ви астрологічні дані про свою дитину у вихованні? Як?
Корисна інформація для батьків
П’ятикласники повинні:
· уміти спілкуватися з однокласниками, мати свою думку та формувати її з урахуванням думки інших, уміти підтримувати взаємини;
· уміти правильно розподіляти та планувати свій час, виявляти самостійність у реалізації своїх справ і за потреби звертатися по допомогу до дорослих;
· намагатися вчитися, прагнути опановувати знання, уміти займатися самостійно;
· уміти дружити, мати постійного друга, спілкуватися із хлопчиками й дівчатками, самостійно розв’язувати конфлікти, що виникають;
· мати постійні хатні обов’язки, виконувати їх без нагадування, допомагати батькам;
· уміти спілкуватися із продавцем, лікарем та ін.;
· уміти передбачати наслідки своїх дій, робити безпечний, правильний вибір.
Як правильно підготуватися дитині до ДПА?
Однозначної відповіді немає! Головне – вірити в себе, виховувати цю віру в своїй дитині, і у вас обов’язково все вийде!
1. Не підвищуйте тривожність дитини напередодні тестування - це може негативно позначитися на результаті тестування. Дитям завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть впоратися зі своїми емоціями, то дитина в силу вікових особливостей може емоційно "зірватися".
2. Не ставте собі та своїй дитині надзавдань, наприклад, здати тільки на «12». Реалістично підійдіть до ситуації, адже можлива невдача може негативно позначитися на здоров'ї, не посилюйте її.
3. Запевняйте дітей, хваліть їх за те, що вони роблять добре. Підвищуйте їхню впевненість у собі, тому що чим більше дитина боїться невдачі, тим більше ймовірності допущення помилок.
4. Спостерігайте за самопочуттям дитини. Ніхто, крім Вас, не зможе вчасно помітити і запобігти погіршенню стану дитини, пов'язаного з перевтомою.
5. Контролюйте режим підготовки дитини, не допускайте перевантажень, поясніть дитині, що вона обов'язково повинна чергувати заняття з відпочинком.
6. Забезпечте зручне місце для занять, прослідкуйте, щоб ніхто з домашніх не заважав. Зверніть увагу на харчування дитини: під час інтенсивного розумового напруження необхідна поживна і різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага і т.д. стимулюють роботу головного мозку.
Батьківські збори https://drive.google.com/drive/folders/0B-ASca6iu3WyLWVNd3l0NFBVVVE
Вчинки, яких батькам краще уникати
Ми хочемо забезпечити наших дітей найкращим, що є в цьому світі, і дати їм усе те, чого самі були позбавлені у своєму дитинстві. Але іноді ми переходимо межу, і наші, як нам здається, прояви любові не приносять дітям нічого доброго. Перш ніж ситуація вийде з-під контролю, зверніть увагу на поради, запропоновані нижче. Далі описані деякі дії та вчинки, які батьки не повинні здійснювати у ставленні до своїх дітей ні за яких обставин.
1. Примушувати дітей відчувати себе головними в сім'ї
Дуже важливо, щоб діти відчували себе оточеними любов’ю й особливими для своїх тата й мами, але якщо при цьому істотно страждає авторитет батьків, негативні наслідки не змусять себе довго чекати. Затвердження батьківського авторитету передбачає встановлення меж, заборон і обмежень, необхідних для виховання дитини. Але пам'ятайте, що, покладаючи на дітей певну відповідальність, що дуже важливо для їх розвитку, ваш батьківський обов'язок полягає в тому, щоб спрямовувати їх і допомагати досягати успіху в усіх починаннях.
2. Довіряти дітям розпоряджатися занадто великими сумами грошей
Гроші – це інструмент, а не прикраса. Чим раніше ви зможете пояснити це своїм дітям, а вони засвоїти, тим багатше вони стануть. Незважаючи на те що ми живемо в епоху величезного розмаїття товарів й значної кількості всіляких варіантів доступу до них, усіма фінансовими ресурсами повинні управляти батьки. Дитині буде психологічно важко справлятись, якщо ви довірите їй велику суму грошей або будете купувати дорогі ювелірні прикраси чи апаратуру, і в результаті вона виросте невдячною людиною, якій заборгував цілий світ.
3. Позбавляти дітей роботи
Робота – це важливий аспект життя. Кожний відповідальний дорослий повинен працювати, щоб заробляти на життя. Розуміння цього аспекту допоможе дітям досягти успіху в майбутньому. Цілком зрозуміле бажання батьків захистити своїх дітей від важкої роботи, але, давши їм життєво важливий урок, яким є цінність праці, ви захистите їх більш надійно. А коли наблизиться період закінчення школи та вступу в університет, вам треба буде встановити певні очікування від своєї дитини, які будуть мотивувати її на нові зусилля й роботу над собою. У результаті вона оцінить те, що заробила власною працею, і буде пишатися цим.
4. Не вчити дітей віддавати
В якості одного з найбільш важливих уроків батьки повинні пояснити дитині, чому для неї важливо віддавати. Так влаштоване життя. Людина бере й віддає. Не стримуйте бажання своїх дітей простягати руку допомоги й займатись волонтерською діяльністю чи благодійністю.
5. Не вимагати від дітей вдячності
Ви можете думати, що ваша дитина заслуговує на все, що отримує, і нікому нічого не винна. Але такий підхід не розвине в ній духу вдячності. У свою чергу, такі прості слова, як «дякую», примушують дітей розуміти значення й цінність усього того, що вони отримують і що мають.
6. Вести себе як розпещена дитина на очах у своїх дітей
Нам, батькам, необхідно подавати приклад своїм дітям. Наші діти повинні бачити, що нам притаманне почуття відповідальності, що ми послідовні й тактовні. Ми не повинні нити та скаржитись на очах у своїх дітей.
7. Не встановлювати для дітей межі дозволеного
Діти за своєю природою люблять, щоб їх ніжили, пестили і плекали. Але в обов'язки батьків це не входить. Ви покликані піклуватися про те, щоб діти виросли вихованими та приємними у спілкуванні людьми. Для цього призначені заборони й обмеження; якщо їх немає, то дитина росте зухвалою, не проявляє повагу до людей, які її оточують.
8. Виконувати всі дитячі забаганки
Батькам необхідно вибирати, що вони готові давати своїм дітям, а що ні. Існує велика різниця між бажанням мати новий гаджет чи отримати цукерку. Саме батьки повинні вирішувати, коли треба виконати дитяче бажання, а коли ні.
9. Дарувати дітям незаслужені подарунки
Якщо вашій дитині набридла стара іграшка й ви змушені придбати нову, тільки щоб припинити її ниття, ви подаруєте дитині цю річ несправедливо. Діти повинні отримувати подарунки, коли натхненням і бажанням керується дарувальник, тобто батько, який цим демонструє, що вони «заслуговують» їх і досить відповідальні, щоб дбайливо поводитись із ними, що діти й повинні надалі підтвердити своїми діями. Отже, сенс у тому, щоб не балувати дитину, не потурати її примхам, а дарувати подарунки виважено й розсудливо.
10. Піддавати дітей негативному впливу
Ідеться про те, що ваші діти можуть проводити час з невихованими дітьми без будь-якого втручання своїх батьків. Іноді корисно брати дітей у товариство дорослих людей, які здатні поділитись із ними своїми глибокими знаннями й досвідом. Запрошуйте до себе додому знайомих, які беруть участь у волонтерській роботі, або тих людей, які могли б своїм прикладом справити позитивний вплив на вашу дитину. А нездорові відносини з деякими однолітками тільки псують дітей.
11. Знімати з дитини відповідальність
Дитина повинна нести відповідальність за свої рішення та вчинки. Так, ваша дитина буде робити помилки, але якщо ви знімете з неї відповідальність за них, вона не зможе зрозуміти важливості вміти зробити висновки зі своїх помилок.
Як розпізнати неусвідомлену шкоду батьків
Більшість батьків дійсно роблять усе можливе, щоб виховати своїх дітей щасливими та здоровими, але навіть найкращі батьки можуть неусвідомлено й ненавмисно робити помилки, наслідки яких можуть вкрай негативно позначитись на дитині.
На жаль, деякі батьки не обмежуються випадковими помилками й потрапляють у категорію «шкідливих» (є навіть поняття «токсичні» батьки). Незалежно від того, шкодять вони навмисно чи ні, існує кілька моделей поведінки, які можуть викликати в дитини настільки сильні емоційні та психологічні переживання, що навіть у дорослому віці вони будуть продовжувати мати на неї свій руйнівний вплив.
Якщо дитина відчуває будь-яку з наступних ситуацій, існує велика ймовірність того, що один або обоє батьків принаймні трохи їй шкодять.
1. Батьки не підтримують дитину й не захищають її
Деякі люди щиро вважають, що суворість і жорсткість у ставленні до своїх дітей є ефективним способом гарантувати, що в майбутньому вони зможуть добре про себе подбати. Якщо дитина стає жертвою такого підходу, застосовуваного до неї систематично, в якийсь момент вона може навіть повірити в те, що таке виховання позитивно впливає на її життя. Проте, якщо в дорослому віці в людини практично опускаються руки через будь-яку невдачу, це, швидше за все, відбувається внаслідок шкідливої відмови одного з батьків надати їй необхідну підтримку й захистити її в дитячому віці. Жорсткість і суворість можуть бути корисними в якості разового прийому, але вони не можуть бути єдиним методом виховання у випадку, якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина виросла цілісною, гармонійною дорослою людиною.
2. Батьки занадто критичні у ставленні до дитини
Усі батьки час від часу критикують дітей. Без цього ми ніколи не дізналися б, як правильно виконувати багато дій, наприклад, домашні обов'язки, такі як прання або прасування. Шкідливі («токсичні») батьки впадають у крайність, надмірно критикуючи все, що робить дитина. Батьки помиляються, вважаючи, що таким чином вони допомагають дітям уникнути більш серйозних помилок. На жаль, така поведінка насправді призводить до того, що в дитини розвивається жорстка самокритика, яка може виявитись вкрай деструктивною в дорослому віці.
3. Батьки вимагають від дитини зайвої уваги
«Шкідливі» батьки часто перетворюють дітей на своїх заступників, постійно вимагаючи їх уваги. Це можна трактувати як тісний зв'язок між батьком і дитиною, але насправді це паразитичні, шкідливі взаємини, що вимагають занадто великої кількості часу й енергії дитини, у той час як вона повинна зосереджуватись на оволодінні іншими навичками. Цілісні й гармонійні батьки надають своїм дітям достатньо простору, щоб рости й бути дітьми, не вимагаючи постійної взаємодії з метою задоволення власних потреб, нехай навіть зробити це іноді зовсім нелегко.
4. Батьки вигадують про дітей не дуже приємні «жарти»
Усі батьки час від часу жартують над своїми дітьми, але коли так звані дотепні жарти стають звичайним явищем, це може перерости в серйозну проблему. Дитина не повинна покірно приймати такий тип поведінки лише тому, що батько має звичку жартувати над будь-чим, наприклад, над її ростом або вагою. Адже така руйнівна тактика формує в дитини дуже погане уявлення про саму себе. Якщо в одного з батьків виникає обґрунтоване занепокоєння із приводу якоїсь особливості його дитини, він повинен висловлювати це делікатно, відкрито й без осуду, а не придумувати злі, колючі жарти.
5. Батьки примушують дитину вважати себе саму причиною їх жахливої поведінки
У деяких сім'ях діти ростуть, вважаючи, що вони дійсно заслуговують фізичного покарання або негативного ставлення батьків. Ставши дорослими, вони будуть продовжувати виправдовувати жахливу поведінку інших людей у ставленні до себе. «Шкідливі» батьки можуть перекрутити будь-яку ситуацію на свою користь, і в дітей залишається лише два варіанти виходу із неї: припустити, що батьки не мають рації й помиляються або визнати, що в усьому винні вони – діти. У більшості випадків діти, навіть ті, хто вже подорослішав, вибирають другий варіант.
6. Батьки не дозволяють дітям висловлювати негативні емоції
Батьки, які відмовляються піклуватись про емоційні потреби своєї дитини й не надають значення її негативним емоціям, створюють для неї майбутнє, в якому вона не зможе висловити себе та свої наміри. Немає нічого поганого в тому, щоб допомагати дітям шукати позитивні моменти в будь-якій ситуації. Проте зневажливе ставлення до негативних почуттів дитини, її емоційних потреб може призвести до депресії й ускладнити завдання прийнятним способом справлятись з негативом, яке постане перед нею в дорослому віці.
7. Батьки лякають навіть своїх дорослих дітей
Повага та страх не повинні йти пліч-о-пліч. Насправді, діти, які відчувають любов, підтримку, близький зв'язок зі своїми батьками, набагато частіше виростають щасливими дорослими людьми. Хоча у виховному процесі дисципліна необхідна, хороші батьки при цьому не роблять вчинків, що лякають, не вимовляють страшних слів, які послідовно руйнують дитячу психіку. Дітей не треба лякати, щоб вони стали ввічливими, і дорослі люди не повинні здригатися при кожному телефонному дзвінку своїх батьків.
8. Батьки ставлять свої почуття й думки понад усе
Батьки можуть вважати, що їх почуття повинні бути на першому місці в сімейних питаннях, але це застарілий спосіб мислення, який не сприяє зміцненню позитивних взаємин. Навіть якщо батьки дійсно повинні приймати остаточне рішення про все, від вечері до планів на канікули, необхідно враховувати почуття кожного члена сім'ї, включаючи й дітей. «Шкідливі» батьки постійно змушують дітей придушувати свої почуття, щоб задовольнити батьківське его.
9. Батьки переймають мету дитини, роблячи її своєю
Іноді батьки настільки цікавляться всім, що робить дитина, що беруться керувати або навіть дублювати її. Такі дії можуть виглядати як щира зацікавленість життям своєї дитини, але насправді це ускладнює їй завдання досягти цілей. Наприклад, якщо ви повинні продати 50 коробок печива, а ваша мати вирішує спекти печиво й роздати його всім сусідам задарма, вам буде значно складніше досягти бажаного обсягу продажів. Така поведінка може все життя зводити нанівець усі ваші зусилля, якщо ви будете дозволяти батькам продовжувати вести себе таким небажаним чином.
10. Батьки використовують почуття провини й гроші, щоб маніпулювати дитиною
Кожна дитина відчувала почуття провини перед своїми батьками, але «шкідливі» люди вдаються до цієї тактики систематично. Деякі батьки продовжують контролювати своїх дітей навіть у дорослому віці, роблячи їм дорогі подарунки, а потім чекаючи (або навіть вимагаючи) чогось в обмін. Якщо дитина не може зробити так, як хочуть батьки, вони намагаються примусити її відчути себе винною, тому що «все, що вони робили, вони робили для неї й заради неї». Здорові батьки знають, що діти не зобов'язані реагувати конкретною реакцією у відповідь на гроші або подарунки, особливо, якщо діти попередньо не просили їх про це.
11. Батьки влаштовують дітям бойкот
Дорослій людині буває складно розмовляти, коли вона розлючена, але ігнорувати дитину шляхом бойкоту – дуже шкідлива й незріла поведінка. Прояв такого пасивно-агресивного ставлення шкодить будь-яким взаєминам і змушує «жертву» виправляти ситуацію, навіть якщо вона (дитина) не робила нічого поганого. Якщо один з батьків занадто розгніваний, щоб вести адекватну бесіду, він повинен просто взяти паузу на кілька хвилин, а не ігнорувати свою дитину у грубій формі.
12. Батьки порушують межі особистого простору дітей
Батьки можуть виправдовувати свою пильну увагу до дітей бажанням вберегти їх від небезпеки, що відповідає дійсності в певних ситуаціях. Проте кожна людина повинна мати право встановлювати межі особистого простору, особливо підлітки. «Шкідливі», «токсичні» батьки, порушують їх постійно, що призводить до численних проблем. Наприклад, такі батьки відкривають двері в кімнату своєї дитини без стуку. Це закладає в дітей певну модель сприйняття, яка пізніше, у дорослому житті, ускладнює їм правильне розпізнавання й розуміння меж.
13. Батьки роблять дітей відповідальними за своє щастя
Якщо один з батьків протягом тривалого часу розповідає дитині про те, що заради неї йому довелось багато від чого відмовитись, і це зробило його нещасним, це означає, що в такого тата або матері зовсім нереалістичні очікування від ролі дитини у своєму житті. Жодна дитина не повинна нести відповідальність за щастя своїх батьків. До того ж батьки ніколи не повинні вимагати, щоб заради них діти відмовлялись від того, що робить їх щасливими. Якщо дитину ставлять у таку ситуацію, їй буде складно усвідомити, що кожна людина – коваль свого щастя.
Як би там не було, є один позитивний момент. Кожний «шкідливий» батько, який упізнав себе в наведених вище тринадцяти пунктах, завжди може переглянути свої помилки, виправити свої відносини з дитиною й перетворитись на підготовленого фахівця в питанні надання допомоги іншим людям при позбавленні від негативних моделей поведінки.